Дух і Літера

The fifth day of the hour-painting “The Spirit and the Liter” opens with a number of articles dedicated to Paul Celan. Most of these texts are based on evidence from descendants from Ukraine, Germany, France, Romania, Poland, speeches at the conference that took place in Chernivtsi, at the Fatherland of the great poet .

Як і в попередніх номерах, редакція подає читачам скорочені стенограми міждисциплінарного семінару імені Лисяка-Рудницького. Теми дискусій: «Виклик Чорнобиля» (в засіданні брала участь відома білоруська письменниця Світлана Алексієвич) та «Нова Європа на порозі третього тисячоліття» (за участі професора Женевського університету Жоржа Ніва).

Часопис друкує статтю відомого французького політолога П’єра Аснера «Двадцяте століття, війна та мир». Б.Ж.Хейзен пише про становлення відкритих суспільств у європейських країнах, про вплив національної історії та національних традицій на становлення громадянського суспільства.

Рубрика «Етос» подає дві статті класика сучасної французької філософії Поля Рікера («Свідчення та палімпсест», «Біоетика і медична деонтологія») та статтю Костянтина Сігова про етику Емануеля Левінаса.

Рубрика «Honoris causa» вмістила дві статті Сергія Аверинцева «Майбутнє християнства в Європі» та «Премудрість Божа спорудила “Дім”» із передмовою Вячеслава Брюховецького.

Діалог знаних культурологів Марини Новікової та Вадима Скуратівського «Про юдео-християнське коріння Європи», а також роздуми Віктора Малахова над сторінками Євангелії продовжують попередні публікації часопису з юдео-християнської тематики. Суто християнський розділ часопису складають статті провідних теоретиків сучасного християнства Христоса Янараса, Каліста Уера та Йоана Зізіуласа.

Ще одна рубрика часопису – це публікації пам’яті видатних сучасників. Цього разу вони присвячені Валерію Марченку, Юлію Шрейдеру та Мерабу Мамардашвілі.

Наприкінці номера вміщено статті Віктора Андрушка та Стелли Гатальської «Оборотність свідомості часу в культурі України XVII–XVIII століть», Михайла Красикова «Філософія буття слобожанського селянина», Жоржа Ніва «Хто боїться історії?» і, як завжди, чималу бібліографічну добірку.